В Україні, як і в усьому світі, атомна енергетика була та залишається стратегічно важливою галуззю економіки. Диверсифікація постачань ядерного палива, підвищення безпеки українських АЕС, модернізація та продовження терміну експлуатації енергоблоків – основні напрями реформування ядерної галузі сьогодні.

“Ми наразі маємо чотири діючі станції в Україні – це Запорізька, Хмельницька, Рівненська та Південноукраїнська. Запорізька, наша станція – найбільша. Атомна енергетика об’єднана в корпоративну організація АЕК “Енергоатом”. Всі ми до неї належимо”, – розповів Петро Котін, генеральний директор ВП “Запорізька АЕС”.

В нашій країні працюють 15 енергоблоків, які виробляють майже 60% всієї електроенергії в державі. Понад 25% струму генерує найпотужніша в Європі Запорізька АЕС. Підприємство має шість енергоблоків сумарною потужністю 6000 МВт. Від початку експлуатація вона виробила 1,167 трлн кіловат-годин електроенергії.

“Робота станції – основа економіки України, стабільність енергопостачання”, – наголошує Котін.

Атомники успішно працюють над продовженням терміну експлуатації українських енергоблоків. Понадпроєктну експлуатацію на 10-20 років вже отримали три енергоблоки Рівненської АЕС, три енергоблоки Південноукраїнської, один – Хмельницької та чотири – Запорізької АЕС. Це загальносвітова практика.

“Ми проводимо велику кількість аналізів, які пов’язані з продовженням терміну експлуатації енергоблоків. Відповідно до вимог, ми контролюємо радіаційну безпеку. Наступний напрям – це безпечне впровадження нових видів палива та його подальше зберігання”, – говорить заступник інженера з ядерної та радіаційної безпеки Запорізької АЕС Олександр Ігнатченко.

З 1991 року, коли Україна отримала незалежність, перед атомниками постало гостре питання: де зберігати відпрацьоване ядерне паливо. Адже щороку держава витрачала сотні мільйонів доларів на закупівлю та вивезення його до Росії. Тоді було оголошено тендер на будівництво сховища відпрацьованого ядерного палива на Запорізькій АЕС. Перемогу в конкурсі отримала американська компанія.

Перший контейнер з паливом завантажили у сховище 24 серпня 2001 року.

“Наразі завантажено 155 контейнерів, у яких міститься 3714 збірок відпрацьованого ядерного палива. За 18 років порушень меж безпечної експлуатації не спостерігалося. Цей проєкт сухого зберігання був обраний як найбезпечніший та найсучасніший у світі”, – зазначає начальник комплексу ССВЯП ВП “Запорізька АЕС” Олег Габдуллін.

Майданчик розрахований на 380 контейнерів, кожен може вмістити 24 відпрацьовані тепловиділяючі збірки. За 18 років експлуатації сховище завантажене майже наполовину. Відпрацьоване паливо може зберігатися у контейнерах 50 років.

10 грудня 2019 року енергетики відзначили 35-річчя від дня запуску першого блоку Запорізької АЕС. Атомний реактор “отримав дихання” у 1984 році. Ще три енергоблоки ввели в експлуатацію до 1988 року. Будували швидко та якісно.

Атомна енергетика – перспективна галузь, яка швидко розвивається і поєднує в собі сучасні технології та кваліфікований персонал. Сьогодні на Запорізькій атомній станції працюють понад 11 тис. фахівців. Система підготовки професійних кадрів – одне з пріоритетних завдань для керівництва.

“Головне – безпека нашої роботи. У нас майже всі працівники мають вищу освіту. Вони відповідально ставляться до своєї професії, постійно вдосконалюють свої знання, накопичують досвід і керуються цим у процесі трудової діяльності”, – каже начальник зміни енергоблоку Сергій Охтеменко.

Відповідно до світових стандартів, надійність та безпечність експлуатації українських АЕС підлягає серйозному оцінюванню не лише вітчизняними фахівцями, але й зарубіжними експертами. Партнерські місії Міжнародної агенції з атомної енергії свідчать, що на Запорізькій АЕС – високий рівень безпеки. Станція ефективно використовує міжнародний досвід та має чудові перспективи.

У майбутньому атомна енергетика, як і раніше, відіграватиме ключову роль, забезпечуючи надійне виробництво електроенергії. Та час не стоїть на місці. Провідні держави світу застосовують альтернативні ядерні технології. Йдеться про будівництво малих модульних реакторів. Такий проєкт є і в Україні.

Перед ядерною галуззю у світі постали нові виклики. Частина провідних країн, такі як Франція, США, Японія, Канада – активно використовують ядерну генерацію. Інші – такі як Німеччина, Італія, Швейцарія – починають відмовлятися від неї шляхом інвестування у відновлювальні джерела. Така стратегія потребує багато часу та коштів.

Рано чи пізно Україні також доведеться вирішувати – будувати нові енергоблоки чи шукати альтернативні шляхи розв’язання цієї проблеми. Галузь потребує виваженої, прозорої та зрозумілої державної політики щодо її стимулювання та розвитку.

https://uatv.ua/zaporizka-aes-yak-rozvyvayetsya-najpotuzhnisha-v-yevropi-atomna-stantsiya-video/