Три колони з Півночі. Чого очікувати від місцевих виборів на Сумщині
Видання "Український тиждень" 10 вересня опублікувало статтю Олексія Захарченка "Місцеві вибори. Сумщина: непрості часи для мера і три «колони» з півночі".
"Вибори міського голови Сум обіцяють бути конкурентними, а обласну раду намагаються взяти під контроль екс-регіонали з півночі області.
Місто: боротьба чотирьох
Чинний Сумський міський голова Олександр Лисенко, донедавна – очільник обласної «Батьківщини», двічі впевнено перемагав на виборах мера. Вперше – на позачергових виборах 2014 року, коли на хвилі Революції гідності лідер сумського майдану набрав 41%, удвічі більше за найближчого конкурента. Вдруге – на виборах 2015-го, набравши 45% у першому турі і 68% у другому.
Утім, цьогорічні вибори не обіцяють Олександру Лисенку легкої боротьби. По перше, багаторічний керівник місцевої «Батьківщини» втратив керівництво у партії. У грудні 2019 року обласний осередок очолив Вадим Лисий, помічник народного депутата Ігоря Молотка у 2012-2014 (фракція «Партії регіонів») і 2014-2019 (група «Воля народу»). Інсайдери кажуть, що Ігор Молоток, який веде активну діяльність в області, викупив обласний осередок у Юлії Тимошенко. По друге – впав і особистий рейтинг Олександра Лисенка. Невдоволення сумчан викликають незрозумілі витрати з міського бюджету. Зокрема, великі кошти вкладаються у створення так званих «євродворів», що фактично означає замощення цементною плиткою внутрішньодворових доріг. До того ж, фірми, які здійснюють ці роботи, пов’язують з Олександром Лисенком.
На вибори 2020 року Олександр Лисенко, який двічі висувався від «Батьківщини», вочевидь, піде самовисуванцем. Його борди не мають партійної символіки, натомість містять напис «#Команда_Лисенка». Хоча, судячи з усього, йому вдалося домовитися або про невисування «Батьківщиною» конкурента, або про висунення апріорі непрохідного кандидата. Адже свої агітаційні зустрічі діючий міський голова проводить разом із депутатами міськради від цієї політсили і з використанням символіки, стилізованої під партійне лого.
Конкуренцію Лисенку складе народна депутатка від «Слуги народу» по 157-му округу, який охоплює три чверті міста Суми, Тетяна Рябуха. Її кандидатуру вже затвердив партійний з’їзд. На минулорічних парламентських виборах Рябуха здобула перемогу з результатом 39%. Проте всі розуміли, що це – заслуга популярності президента і його політсили. Адже до виборів нинішня нардепка працювала вчителем початкових класів однієї з сумських шкіл, а влітку – директором дитячого табору. Жодної політичної чи громадської роботи не вела і була абсолютно невідомою сумчанам. Не вела вона і агітаційної кампанії – ні інтерв’ю у медіа, ні зустрічей з виборцями, обмежившись бордами і агітаційними роликами.
Ставши нардепом, Тетяна Рябуха продовжила ігнорувати сумчан – не проводила зустрічей з виборцями чи особистих прийомів, не з’являлася в медіа. Показовою є ситуація з її особистою сторінкою у Фейсбук: за будь які запитання, навіть абсолютно нейтральні, задані депутатці користувачами в особистих повідомленнях чи у коментарях, ці користувачі отримували «бан». Через це в сумському інтернет-сегменті Тетяна Рябуха отримала прізвисько «Таня-банщиця», яке швидко прижилося.
Таким чином, попри все ще високий рейтинг президентської політсили у Сумах, Тетяні Рябусі буде важко повторити свій минулорічний результат.
Ще одним вірогідним претендентом на посаду міського голови є колишній голова Сумської облдержадміністрації часів Януковича Юрій Чмирь. Частина сумчан впевнена, що це був найкращий очільник Сумщини останніх часів. І хоча за його ініціативи в обласному центрі було зроблено не так багато об’єктів (фактично, лише ремонт двох театрів та спортивного центру «Барса»), Юрій Чмирь завжди умів працювати з медіа і у вигідному світлі подавати це, як великі здобутки. На минулорічних виборах у 157-му окрузі він посів друге місце, набравши 17% голосів.
Наразі Юрій Чмирь є найбільш очевидним претендентом на висунення від ОПЗЖ. Але, скоріш за все, користуючись партійною підтримкою, офіційно він піде на вибори самовисуванцем, справедливо вважаючи особистий рейтинг вищим за партійний. Опосередковано про свідчать і борди екс-керівника області, які з’явилися на місцях бордів «Опозиційної платформи». Агітаційна продукція виконана у абсолютно відмінних кольорах і не містить партійної символіки.
Не дивлячись на достатньо високий рейтинг, максимум, що «світить» Юрію Чмирю – вихід у другий тур. Адже високий антирейтинг через роботу в команді Януковича (а Чмирь був заступником глави Адміністрації президента під час Революції гідності) навряд чи дасть йому перемогти в загалом патріотично налаштованому місті.
Саме на патріотично налаштований електорат орієнтується ще один претендент на крісло мера – представник «Європейської солідарності» Вадим Акпєров. На його користь грають не лише проєвропейські погляди сумчан, але й молодість і відсутність негативного шлейфу. До того ж, перед виборами в Сумах об’єдналися дві патріотично налаштовані політсили, які вирішили не ділити між собою електоральне поле – ЄС і «За Україну!». Остання, вже майже забута на всеукраїнському рівні, у Сумах знаходиться «під крилом» нардепа 7-го і 8-го скликань Олега Медуниці і має непогані рейтинги. На виборах до Сумської міськради 2015 року партія здобула четвертий результат і отримала фракцію з чотирьох депутатів. Власне, об’єднання, яке отримало назву «Європейські Суми», залучило до себе ще дві сили – «Демократичну сокиру» і Народний рух України, але їхні рейтинги у Сумах навряд чи щось додадуть.
Мінусом Вадима Акпєрова є слабка впізнаваність серед сумчан. Попри те, що він був заступником голови обласної адміністрації і є головою райради Сумського району, його команді доведеться розкручувати кандидата практично «з нуля».
Решта претендентів на мерське крісло знаходяться далеко позаду і переслідують інші цілі, ніж перемога чи навіть імовірний вихід до другого туру. Директор одного з сумських ТРЦ Володимир Лободін від «За майбутнє» є маловпізнаваним, а політсила – непопулярною серед сумчан. Колишня в.о. голови облдержадміністрації Ірина Купрейчик, яка балотуватиметься від «Сила і честь», не запам’яталася жителям обласного центру нічим корисним. Кандидат від «Правого сектора» Олександр Кукса навряд чи може претендувати на результат вище 1%. Кандидати від інших політсил є ще менш впізнаваними.
Відповідно до рейтингів основних кандидатів у мери місцеві експерти прогнозують і склад Сумської міської ради. Скоріш за все, до ради увійдуть лише чотири партії – «Слуга народу», «Батьківщина», «Європейська солідарність» і «Опозиційна платформа – За життя».
Область: екс-регіонали заходять трьома «колонами»
Електоральні вподобання Сумської області суттєво відрізняються від політичних симпатій обласного центру. Переважно за рахунок північно-східних районів, уздовж кордону з Російською Федерацією. На всіх попередніх виборах у цих регіонах мали високу підтримку кандидати і партії, орієнтовані на покращення стосунків із Росією. Не буде винятком і цьогорічна кампанія.
І хоча на минулих місцевих виборах в цілому по області найбільші відсотки набрали БПП-ЄС і «Батьківщина» – по 17%, зараз ці партії переживають не найкращі часи. Велику частину електорату «Батьківщини» забрала «Слуга народу», а партія експрезидента лише нещодавно почала відновлювати свій рейтинг після падіння. Тим не менш, і ЄС, і «Батьківщині» цілком по силам завести свої фракції до обласної ради.
Інше питання, наскільки ці фракції будуть впливовими. Адже в області активізувалися «ексрегіонали-важковаговики», які трьома партійними колонами впевнено крокують до обласного парламенту.
«Опозиційну платформу – За життя», що завжди мала підтримку на півночі області, очолив Юрій Чмирь, який має непоганий особистий рейтинг. Партія має і електоральний, і фінансовий ресурс, що однозначно дозволить мати фракцію у обласній раді.
Ще один екс-регіонал, який веде свою команду до керівництва областю – народний депутат Ігор Молоток, який тричі поспіль обирався по 160-му виборчому округу (центр – місто Шостка на півночі Сумщини). Попри те, що йому приписують взяття під контроль місцевої «Батьківщини», нардеп вирішив повести за собою іншу партію – «За майбутнє», до депутатської групи якої у Верховній раді вступив напередодні виборів, 30 червня. Хоча партія поки що не має сталого рейтингу в області, особистий рейтинг Ігоря Молотка у своєму окрузі (міста Шостка і Конотоп), а також медійна підтримка (Молоток володіє двома телеканалами у Сумах і Шостці, а також кількома інтернет-ресурсами), цілком дозволяє спрогнозувати подолання п’ятивідсоткового бар’єру.
Третю колону «з півночі» веде за собою, мабуть, найбільш одіозний з нардепів Сумщини. Андрій Деркач вже сім разів обирався до парламенту, в області його називають «королем півночі». Він давно і міцно контролює місто Глухів (центр його виборчого округу) і прилеглі райони. Андрій Деркач, який закінчив Академію ФСБ в Москві (колишню Вищу школу КДБ), відомий своєю підтримкою Російської православної церкви, голосуванням за «диктаторські закони», а цього року засвітився у медіа з так званими «плівками Деркача» – імовірними записами переговорів Петра Порошенка та Джо Байдена.
У серпні 2020 року Андрій Деркач заявив, що очолив команду партії «Наш край» в Сумській області. Вочевидь, орієнтир – обласна рада, оскільки помітної підтримки в Сумах партія не має. Але, знову ж таки, особистого рейтингу Деркача в своєму окрузі цілком достатньо для проходження партії до обласної ради.
Не треба також забувати і про «Слугу народу». Партія за рік так і не спромоглася збудувати обласної партійної структури, не має в регіоні відомих і рейтингових політиків, але особистий рейтинг президента, хоч і знизився, але все ще дозволяє цій політсилі розраховувати на перемогу в обласних перегонах, попри нікому не відомих людей у партійних списках.
Таким чином, ситуація у обласній раді буде досить неоднозначною. Хоча вже зараз можна спрогнозувати значне посилення у ній представників партій відносно проросійського спрямування і, можливо, їх майбутній контроль обласної ради".
Комментарии (0)
Ваш комментарий может стать первым.