Цими вихідними в Дніпрі вперше провели форум «Інтелігенція ромів» та фестиваль ромської культури «Гордість ромів». За словами організаторів – представників національно-культурного товариства «Романо кхам», роми з різних регіонів України зібрались, аби обговорити, як розвіяти стереотипи щодо сприйняття нації, які панують в Україні, презентувати досягнення відомих та успішних людей ромської національності, показати перспективи інтеграції ромів і ромської молоді в сучасне українське суспільство.

68-річний дніпрянин Іван Власов – заслужений винахідник України, 25 років пропрацював провідним інженером державного конструкторського бюро «Південне», автор понад 200 винаходів. Своєї належності до ромської національності Іван Власов, каже, ніколи не приховував.

Лікарі, вчителі, юристи, військові – рід ромських інтелігентів Котків

Зараз чоловік займається дослідженням свого родоводу.

Рід Котків, до якого він належить, каже Іван Власов, ламає стереотип, який склався в українського обивателя, про те, що роми – це нація ворожок, торговців, у кращому разі – співаків та музикантів, які ведуть кочове життя, заробляють на прожиття жебрацтвом та крадіжками.

Представники його роду, зазначає Власов, понад століття ведуть осіле життя, мотивовані на отримання доброї освіти й фаху, досягають значних здобутків у професіях. Серед його предків та родичів є чимало освічених й інтелігентних ромів – лікарі, вчителі, юристи, військові.

«Іван Олексійович Котко народився 1874 року в Китайгороді Катеринославської губернії. Його батько володів великими землями на Царичанщині. Іван закінчив Катеринославські чоловічу гімназію, де навчались тільки діти дворян та купців, отримав патент на постачання коней до царської кінної армії. Кажуть, що навіть у його конюшнях були дзеркала. Мав велику родину, 6 дітей. Був розкуркулений більшовиками. У родини забрали пів маєтку, всі дубові меблі. Діти були змушені спати на долівці. Але й у складних життєвих умовах дідусь наставляв своїх дітей стати освіченими людьми», – розповідає про одного зі своїх предків Іван Власов.

«Ми – такі ж люди, як усі, цивілізовані, цілеспрямовані, творчі»

Показати найкращих представників нації, розповісти широкому загалу про їхні здобутки та відзнаки, родини ромів, їхній побут, культуру, звичаї та традиції покликаний форум «Інтелігенція ромів» у Дніпрі, кажуть організатори. Його ініціаторка та ідейна натхненниця – Любов Власова. Жінка все своє життя присвятила творчості – співачка, музикантка, педагогиня. Зазначає: стереотипи сприйняття ромів в українському суспільстві дуже заважають її нації жити й розвиватись.

Як і за радянських часів, так і зараз чимало ромів приховують свою національність через побоювання упередженого ставлення до них при прийомі на роботу, навчання. Навіть при підготовці цього форуму зіштовхнулась з нерозумінням, каже Любов Власова.

«Бачу коментар у фейсбуці: «О, дожилися. Вже цигани роблять свої форуми!»… От так. Ми буваємо на різних форумах, але тему ромської інтелігенції ніхто не піднімав. А скільки їх у нас є! Ціла плеяда лікарів, скульптори, юристи, дипломати, професори й доценти, люди, які служать Богу й людям. Це треба знати, це треба розуміти й піднімати. І це кліше, що цигани – якісь страшні люди, зникне. Ми – такі ж люди, як усі, цивілізовані, цілеспрямовані, творчі», – зазначила в інтерв’ю Радіо Свобода керівниця «Дніпровського національно-культурного товариства циган «Романо кхам» Любов Власова.

«Дуже живучі» стереотипи

Кандидатка історичних наук Дніпровського національного університету Валерія Лавренко разом зі своїми студентами займається вивченням ромської історії й сучасності, а також явища «ромофобії» в суспільстві. Інтерес до теми, каже, виник, коли серед студентів-філологів провели соцопитування щодо їхнього сприйняття різних етносів.

Найбільше стереотипів було щодо ромів, зауважує Валерія Лавренко.

«Коли я сьогодні прийшла на форум, я чула, як ромська молодь сміється над цими стереотипами. Молоді люди жартували одне з одним: «Поворожиш?», «Позлоти ручку!». Власне, ці негативні соціальні стереотипи, на жаль, дуже живучі серед української молоді. Дослідження цієї проблематики упродовж кількох років спонукало мене до думки про те, що треба виводити ромську тематику на рівні студентських досліджень, курсових та дипломних робіт. Тим паче, сюжетів вистачає. Наприклад, так склалось, що відомий письменник Олесь Гончар свого часу жив у віддаленому районі, який тоді ще не був містом. Його в народі називають «Циганівка». Примітно, що меморіальний будинок Гончара в цьому районі не оформлений офіційно як музей, і саме ромська громада виступає ініціатором музеєфікації і вшанування письменника в цій локації», – сказала Валерія Лавренко.

«Впливові роми мають не приховувати свого коріння»

У ЗМІ, в соцмережах та й просто в побуті роми щодня стикаються з негативним ставленням до себе, ділиться один з учасників форуму, харків’янин В’ячеслав Карафетов. Його батько був ветераном Другої світової війни. Сам він пройшов непростий шлях від учня ПТУ до викладача будівельного ліцею. Відомий також як бард, виконавець ромських пісень.

Чоловік каже: аби змінити ставлення до ромів, треба цілеспрямовано працювати. Та й самі роми успішні, впливові, освічені не повинні, як це часто буває, приховувати свою національність.

«Циган можна або любити, або ненавидіти, третього не дано. Або люди сприймають як людину, або – ні. А не сприймають, бо в ЗМІ виливають про нас найгірше, негатив: «наркота», «крадуть», «ворожать» і так далі. Я категорично не згоден з цими узагальненнями! Нема поганих націй, є погані люди. Вдумайтесь у такі відомі фрази: «Цигани крадуть дітей»; «Не пустуй, бо заберуть цигани». Та нащо їм чужі діти, у них що, своїх мало? Не один десяток років треба працювати, щоб це зламати. І ті люди з ромської національності, які обіймають посади, мають не приховувати свого коріння. По-друге, я знаю циган, які згодні виконувати найчорнішу роботу, аби тільки прогодувати своїх дітей, вони працюють вантажниками, в портах, живуть в картонних будиночках на березі, але серед них є розумні хлопці. Їх треба адаптувати в суспільство, запропонувати більш гідну працю», – зазначив у коментарі для Радіо Свобода

Чарлі Чаплін, Елвіс Преслі, Тайсон Ф’юрі, Gipsy Kings…

У рамках форуму «Інтелігенція ромів» презентували виставку видань ромською мовою, а також добірку публікацій про всесвітньо відомих ромів.

Легендарний кіноактор і кінорежисер Чарлі Чаплін, один із найуспішніших музикантів XX століття Елвіс Преслі, боксер-важковаговик Тайсон Ф’юрі, учасники музичного гурту Gipsy Kings – це далеко не повний перелік відомих людей з ромськими коренями, про яких розповідає експозиція, каже завідувачка читального залу обласної бібліотеки для молоді Валентина Височина.

«Тут дуже багато відомих людей, всі вони належали до ромської нації. Зокрема, я знайшла цікаву інформацію про Папушу (Броніславу Вайс) – ромську поетесу з Польщі. В останньому випуску журналу «Жінка» – про неї дуже велика стаття. Усе це надзвичайно цікаві люди», – сказала Радіо Свобода Валентина Височина.

Увечері після форуму в Дніпрі провели мистецький захід «Гордість ромів».

Учасники зібрання також ініціювали створення книги про видатних представників своєї нації.

Юлія Рацибарська