Поки верхи Глухова переводили стрілки, жителі трьох двоповерхівок з вулиці Хреннікова сиділи без води

У понеділок 14 жовтня біля будинку №13 стався порив. Його жителі відразу залишились з повітрям у кранах. Викликали сантехніків водоканалу. Коли ті приїхали, то вимушені були перекрити подачу води ще в два будинки, бо по-іншому водогінна система не дозволяла. Але ремонтувати поломку не взялись.

Як виявилось, усе, що подається від башти, яка розміщена неподалік житлового масиву, має обслуговувати лубінститут. Бо будинки і територія, на якій ті знаходяться, значаться у них на балансі. Водоканалу щомісяця жителі цього віддаленого мікрорайону платять лише за постачання води до башти. Кажуть, спілкувались з керівництвом Глухова. Але там відмахнулись, мовляв, водогін не належить місту, тож допомогти нічим не можуть.
Як розповіла жителька одного з будинків Антоніна Василівна, лубінститут теж не взявся вирішувати проблему, бо, як пояснило керівництво людям, на це у них нема грошей.
– Приїздив заступник директора Сергій Яворський, походив, подивився… Ми зрозуміли, що діла не буде. Тому вже готові були скидатись власними коштами. Та все одно це питання мав взяти на контроль лубінститут і замовити послугу у водоканалу, – говорить Антоніна Василівна.
Представники лубінституту, правда, налили в бочку води і привезли у двір двоповерхівок.
– Ми її набираємо. Але ця вода – технічна. У туалет можна використати, а мити посуд страшно. Уявіть, у нас маленькі діти, а сьогодні вже четвертий день сидимо без води! Це кошмар якийсь! – жалілась журналістам Світлана.
Хто міг – їхав у місто за бутильованою водою. Пенсіонери, яких тут більшість, просили родичів та знайомих підсобити. І так тривало цілий тиждень.
Більше мучитись люди не могли: вирішили самотужки замовляти послугу у водоканалі. Довелось збиратись і тим, у кого вода з кранів текла, загалом це більше 50 квартир, з кожної здавали по 100 гривень, але точної суми ніхто не знав, бо копалось у кількох місцях. Щоразу щось треба було докуповувати. У понеділок 20 жовтня сантехніки таки докопались до істини: знайшли і замінили частину гнилої труби, встановили крани і пустили таку довгоочікувану воду.
– Знаєте, за великим рахунком страшна була не сама аварія, таке трапляється у місті часто. Ця НП показала, що люди – заручники ситуації. Хіба ми винні, що знаходимось на балансі лубінституту, який уже нічого вирішити не може? Боїмось думати, коли прорве решту труб… Бо вони в нас усі старі, – відмітила вуличком.
Нагадаємо, фактично вулиця Хреннікова – це відокремлене поселення за 5 кілометрів від центру міста. Там були розташовані поля Глухівського науково-дослідного інституту луб'яних культур, який свого часу зводив житлові будинки, дитсадки, утримував усю комунальну сферу. Вулиця носить ім’я професора-селекціонера Анатолія Хреннікова.

Ольга Медвідь, НЕДЕЛЯ

https://nedelya.info/news/item/10476-sukhij-tizhden

Комментарий редакции uac-info: в Глухове из-за негодного руководства всегда всё намного хуже и беспросветнее, чем по Сумщине в целом. Хотя и Сумщина в целом тоже звёзд с неба не хватает в плане обеспечения своим жителям достойных условий жизни.