Медреформа: виявилось, що ні Шостка, ні Глухів не прийматимуть хворих з інсультом чи інфарктом

На минулому тижні у актовій залі Глухівської ЦРЛ відбулась нарада, на яку крім місцевих лікарів та представників первинної ланки прибули керівники закладів охорони здоров’я так званої «вторинки» із Шостки, Кролевця, Путивля, Ямполя і Середино-Буди.
На зустрічі була присутня директор Північного міжрегіонального департаменту НСЗУ Вікторія Мілютіна, начальник управління охорони здоров’я Сумської ОДА Дмитро Кравцов та юрист Артем Середа. Мова йшла про готовність до контрактування кожної лікарні з 1 квітня. Головні лікарі (вірніше – генеральні директори створених комунальних некомерційних підприємств) повідомили, що з 27 запропонованих НСЗУ пакетів послуг вони можуть претендувати дехто на 5-6 (Глухів, Ямпіль, С-Буда), дехто – на 8-9 (Кролевець, Шостка). Як правило, це амбулаторна вторинна (спеціалізована) медична допомога дорослим і дітям, хірургічні операції дорослим і дітям у стаціонарних умовах, стаціонарна допомога дорослим і дітям без проведення хірургічних операцій. Шостка і Глухів мають гемодіалізні відділення, тож планують отримувати кошти. На пакет «Медична допомога при пологах» подаватимуться Шостка, Глухів і Кролевець. Сусіди також контрактуються на паліативну допомогу, в тому числі і через організацію мобільних бригад.
На дороговартісні послуги для ранньої діагностики новоутворень (гістероскопія, езофагогастродуоденоскопія, колоноскопія, цистоскопія, бронхоскопія та мамографія) не подалась жодна лікарня, бо нема відповідного обладнання. Правда, Шостка може надавати деякі послуги, якщо НСЗУ погодить технічні характеристики їхнього обладнання. До речі, Шосткинська ЦРЛ, готуючись до реформи, вже провела «велике переселення» кількох відділень, звільнила два приміщення.
Проблеми полізли, як тільки медики з районів почали задавати питання керівництву обласного управління охорони здоров’я і представникам НСЗУ.
– Я працюю сумісником на «швидкій». Припустімо, 1 квітня бригаду викликають до людини з гострим мозковим інсультом чи інфарктом міокарда. Ми знаємо, що ні Глухів, ні Шостка не беруться за лікування таких пацієнтів. Куди вести хворого? – запитав лікар Сергій Носков.
Везти треба ніби в Суми, де є можливість не просто покласти хворого на ліжко, а надати високопрофесійну допомогу. Причому везти швидко, щоб вкластись в так звану золоту терапевтичну годину. Для довідки: від Глухова до Сум – 140 км, від Середино-Буди – 200 кілометрів майже без нормальних доріг, додайте ще кілометрів 20 до кожного села абсолютно без доріг. «Можливо, треба думати про гелікоптер…» – прозвучала відповідь. Що ж, у рамках єдиного госпітального округу маршрут пацієнта має бути продуманий до дрібниць. Просто часу на роздуми та будівництво швидкісної лінії метро від загубленої в ямпільських лісах Марчихиної Буди до обласного центру вже нема. Тільки гелікоптер – і це без жартів.

Представники районних рад Глухівського та Путивльського районів Олексій Ткаченко та Євген Южаков пропонували відтермінувати хоча б на квартал чи півроку впровадження медреформи, мотивуючи тим, що НСЗУ тільки учора оприлюднила тарифи на лікування, відтак прорахувати фінансові потреби лікарень поки важко. А треба ж робити розрахунки скорочень штатів.
Запитань і озвучених ризиків було дуже багато. Їх всі умовно можна поділити на 5 груп.

1 Проблема
Турборежим

Через великий поспіх велика кількість різних існуючих документів « не сходяться пазлами». Чітко не виписані механізми фінансування, лікарі не навчились працювати за комп’ютерами…

2 Проблема
Як розраховані тарифи?

Нагадаємо, НСЗУ вже опублікувало проєкт потенційних тарифів на низку гарантованих державою послуг. Декларується, що ці послуги будуть абсолютно безкоштовні для пацієнта, від якого вимагається лише декларація із сімейним лікарем. Але лікарі заявляють, що деякі тарифи включають у себе тільки… уважний погляд. Зокрема, на зустрічі у Глухові стоматолог із Шостки озвучила, що запропонована вартість одного відвідування у 9 грн не може покрити навіть мінімальних видатків! Багато було питань щодо забезпечення препаратами: яке ж це безкоштовне лікування, коли пацієнти знову будуть змушені купувати уколи і таблетки? Але поки відповіді нема.

3 Проблема
Вимоги інколи невиправдано завищені

Вимоги НСЗУ однакові як для переповненої лікарні Києва, так і для ЦРЛ малонаселеної глибинки. Наприклад, лікарням треба мати по 4 анестезіолога, тоді як в Ямполі вже років двадцять працює один. Або вимога щодо наявності у пологовому відділенні щонайменше по три інкубатори відкритого і закритого типів, щоб претендувати на пакет надання допомоги у складних неонатальних випадках. У Шостці, наприклад, такі інкубатори є, кожного типу по одному. Цього, за словами медиків, які знають статистику використання таких кюветів, досить.

4 Проблема
Низка медичних галузей взагалі залишились без фінансування

Абсолютно не зрозуміло, яким чином фінансуватиметься фтизіатрія, інфекційні пацієнти і онкологічна галузь. Наприклад, більше не оплачуються профогляди жінок, при яких виявлялась найбільша кількість патологій шийки матки. «Пакету «Лікування туберкульозу» ми не відповідаємо, а амбулаторного лікування не передбачено. У минулому році ми виявили 24 хворих, ми возили їх у диспансер на своєму транспорті, все оплачувала ЦРЛ. Надалі ми контролюємо стан кожного хворого, робимо аналізи. У країні майже епідемія туберкульозу, а держава фактично ліквідує мінімально необхідну допомогу», – говорить лікар-фтизіатр Вікторія Середа.

5 Проблема
Лікарні відмовлятимуться від неоплачуваних послуг

Нацслужба здоров’я не збирається купувати, скажімо, встановлення факту сп’яніння. Зараз поліція у випадку ДТП везе водія до лікарні, де штатний нарколог отримує зарплату за огляд. З кого тепер брати плату лікарні: з водія, з поліції, із зацікавленої особи? Не зрозуміле у найближчому майбутньому і співробітництво з судмедекспертами, яким теж не збираються замовляти послуги. В принципі – позиція зрозуміла, до лікування це вже не відноситься. Чорний гумор… але у родичів померлих вже 1 квітня можуть виникнути грандіозні проблеми.

6 Проблема
Відсутність кадрів

Чули новий анекдот? Оголошення в газеті: «Всіх лікарів прийме Польща і Чехія, а пацієнтів – земля». Якщо апаратуру можна за 2-3 роки придбати, то втримати лікаря, якому у звичайній районній лікарні не світить гідна зарплата, – важко. Сімейні лікарі первинної ланки отримують гроші за кожного задекларованого пацієнта, спеціалісти ж мають спершу пролікувати, а вже потім отримати кошти по тарифу. Оплата навчання, житло – навіть це вже не є стимулом їхати працювати далі обласного центру.
Нагадаємо, з 1 квітня цього року за принципом «гроші йдуть за пацієнтом» планують фінансувати послуги вузьких фахівців, а також стаціонар і екстрену допомогу. Вузькопрофільним лікарям (хірургам, лорам, гінекологам та ін.) обіцяють підвищення зарплат, пацієнтам – по-справжньому безкоштовну допомогу у будь-якому закладі країни.
Насправді абсолютна більшість районних лікарень готується до великих скорочень, а пацієнти – до введення нових офіційних платних послуг. Медична допомога у сільській місцевості стає майже недоступною.

Оксана Коваленко, НЕДЕЛЯ

https://nedelya.info/news/item/10988-treba-gelikopter

Комментарий редакции uac-info: транспортировка инфарктников и инсультников по дорогам Сумщины в другие города - гарантия того, что за редким исключением живыми эти больные до больниц не доедут. Что, собственно, медреформа и предполагает.

А про то, как реализуются сказки о предоставлении медработникам новой работы в Украине, можно ознакомиться в одной из предыдущих новостей, в которой рассказывается, как это проиходит в Запорожской области.