У Полтаві хочуть змінити промислові території за прикладом Німеччини, Австралії та Таїланду
Чимало у минулому великих і потужних промислових підприємств у Полтаві зараз вже не надають такої кількості робочих місць, проте займають великі території. У них можна «вдихнути нове життя», але як саме це зробити, які кроки має пройти місто – саме про це говорили під час зустрічі у Інституті розвитку міста, яка відбулася 24-го січня.
На її початку Ірина Брижань, керівник полтавського офісу проекту «Інтегрований розвиток міст в Україні», розповіла про існуючу ситуацію. Зауважила, що із часом міста змінюються. І часто великі підприємства, які у минулому забезпечували значну кількість жителів міст роботою, повністю припиняють свою діяльність або суттєво скорочують обсяги. Натомість залишаються великі території, які займають ці підприємства на мапах міст. Для прикладу, у Івано-Франківську великі підприємства займають 14 відсотків території, у Львові – 16 відсотків. У Полтаві промислові підприємства займають 18,5 відсотків території міста.
Ірина Брижань привела приклади використання приміщень колишніх підприємств у сучасних економічних реаліях: згадала «Меблевий квартал», «ТРЦ Київ», «ТРЦ Екватор». Але тут же зауважила.
-Звісно, зараз ці місця не дають такої кількості робочих місць, як було у минулому!
Загалом, більшість територій великих підприємств ніяк не використовуються. Приміщення руйнуються, а територія стає пусткою. Проте це можна змінити. Як приклад, спікер наводить приклад польського міста Лодзь.
Там багато років не працювало велике підприємство, яке розташовувалося на 30 гектарах і колись забезпечувало роботою 10 000 людей. Залишки підприємства поступово перетворювалися на руїну. Доки місто не вирішило змінити ситуацію. На території підприємства створили новий культурний центр, до якого входять готель, торгові центри, боулінг. Тепер на місці колишньої руїни влаштовують свята та фестивалі.
Інші приклади оновлення промислових територій – вже з України: «Арт-завод Платформа» у Києві та «Промприлад» у Івано-Франківську.
Далі презентацію продовжив Матіас Ельгер, ментор проекту «Інтегрований розвиток міст в Україні». Він розповів про кроки, які потрібно виконати, щоб реорганізувати промислові території, які зараз не приносять прибутку у комерційні, які даватимуть і дохід, і робочі місця.
-Проблема у тому, що ці промислові території великі та неструктуровані. І зараз на них можна хіба що грати у пошуки покемонів! – пожартував Матіас Ельгер.
Експерт пояснив, що спочатку потрібно: 1) визначити площі земель; 2) оцінити стан будівель; 3) знайти власників земель та приміщень; 4) оцінити їх. Потім потрібно об’єднати ці землі, структурувати їх, забезпечити під’їзди та інфраструктуру. Тоді ці території стануть привабливими для інвесторів. Як приклад, Матіас Ельгер, наводить приклади структурування планів промислових територій міст у Німеччині, Австралії, Індії, Таїланді.
Слід, зауважити, що темою круглого столу зацікавились керівники та представники багатьох великих полтавських підприємств - "Алмазного", "Турбомеханічного", "Автоагрегатного" заводів, м'ясокомбінату, "Заводу медичного скла" та інших.
Також зустрічі відвідала Тетяна Юрченко, заступник міського голови Полтави з економічних питань, яка запевнила, що влада міста зацікавлена у якісних перетвореннях промислових територій.
Втім, поки що рано говорити про якусь конкретику. Організатори круглого столу кілька разів підкреслювали, що це лише перша із низку зустрічей, результатами яких має стати початок перетворення Полтави на сучасне розвинуте місто із комерційно привабливими територіями.
Раніше ми повідомляли вам про те, що на Полтавщині відновлюють занедбаний дитячий табір відпочинку, який у мережі вже назвали "Полтавською Прип'яттю".
Комментарий редакции uac-info: если убрать все красивости изложения, все бла-бла-бла, то речь попросту идёт о распродаже земли под предприятиями, причём за бесценок. Да, новая жизнь в них после этого и вольётся, но лишь тогда, когда эти предприятия к Украине будут иметь всего лишь территориальное отношение, а работать будут на благо совсем иных государств. Но, собственно, для этого они и доводились до состояния полуруин.
Комментарии (0)
Ваш комментарий может стать первым.