Що відбувається навколо продажу “Мотор-Січі” та про що китайці домовилися з Україною

США вимагають від України заблокувати отримання китайськими компаніями операційного управління над запорізьким підприємством “Мотор-Січ”, яке виготовляє авіаційні двигуни. Що відбуватиметься з підприємством внаслідок дозволу або не дозволу АМКУ сконцентрувати 50% акцій у однієї китайської компанії?

Радник з національної безпеки президента США Джон Болтон 27 серпня застеріг українську владу від співробітництва українських компаній з китайським компаніями.

Хоч Болтон не назвав “Мотор Січ” але з усього, зокрема й з публікації в американських ЗМІ, які передували візиту, зрозуміло що йдеться про українського виробника авіадвигунів.

При тому, ні представники “Мотор Січі”, ні представники китайських компаній, ні української держави не коментували ситуацію.

Що відбулось?

27 квітня 2018 року між державою Україна в особі держконцерну “Укроборонпром” і групами компаній із Китаю “Сіньвей” (Xinweі) і “Скайрізон” (Skyrison) було підписано договір про співпрацю.

Перед тим ДК “Укроборонпром” був уповноважений Кабміном виступати від імені Держави Україна. Текст договору пройшов юридичну процедуру незалежної оцінки відповідно до англійського права британським офісом однієї з найбільших юридичних компаній світу.

07 червня 2019 року в Антимонопольний комітет (АМКУ) було подано спільну заяву від Держави Україна в особі ДК “Укробронопром” і компанії Skyrizon на концентрацію ними відповідно 25% і 50% акцій з метою спільного управління і контролю над ПрАТ “Мотор Січ”.

Спільна заява до АМКУ є обов’язковою процедурою, оскільки згідно із законодавством концентрація пакетів акцій понад 10% в одних руках потребує дозволу АМКУ.

З часу приватизації підприємства на початку 90-х трудовим колективом, оточення тодішнього директора В’ячеслава Богуслаєва активно викуповувало та збирало акції у дрібних акціонерів. Але це ніколи не цікавило українські контролюючі органи. Акції вільно оберталися ринком. Будь хто мав можливість купити акції у межах до 10% без необхідності звернення до АМКУ.

Згідно з угодою між “Укроборонпромом” і китайськими компаніями 50% акцій мало опинитися у руках “Скайрізон”.

При чому тут інша компанія “Сіньвей”? “Сіньвей” є публічною компанію, акції якої котуються на Шанхайському фондовому ринку і має наміри поглинути компанію “Скайрізон” у майбутньому. Тобто – є безпосереднім учасником процесу подальшого співробітництва.

19 червня 2019 року було підписано весь основний пакет договорів між сторонами які перед тим підписали базовий договір. Цей пакет так само було подано в АМКУ. Весь пакет договорів вступить в силу автоматично на основі позитивного рішення АМКУ.

В результаті Україна в особі “Укроборонпрому” отримає 25% акцій у вигляді подарунку, 2,8 млрд грн до спеціального фонду держбюджету та низку соціальних гарантій для 25 тис. співробітників заводу.

Якими є умови угоди?

Умови, на яких домовилася Україна та китайські компанії прописані у вищезгаданому пакеті договорів. Серед них:

1. Договір передачі (дарування) 25%+ акцій державі Україна;
2. Нотаріальний договір застави і блокування 25%+ акцій на користь держави Україна;
3. Договір грантового фінансування спеціального фонду державного бюджету України на суму $100 млн;
4. Акціонерна угода з гарантуванням збереження робочих місць, фонду заробітної плати, забезпечення завантаження підприємства замовленнями.
5. Договір гарантії від третьої особи договору фінансування і акціонерного договору;
6. Договір застави на додаткові 15% акцій у забезпечення виконання вищезгаданих гарантій і зобов’язань.

Тобто, модель співпраці передбачає спільне управління “Мотор Січчю” державою Україна і китайською публічною компанією “Сіньвей”.

“Сіньвей” безоплатно передає понад 25% акцій (оціночною вартістю $200-$250 млн), тобто блокуючий пакет з розширеним правом вето на критично важливі для України пункти.

Натомість китайці отримують право сконцентрувати (перекупити у інших китайців) понад 50% акцій. Китайська компанія надає грант на фінансування авіабудівної галузі України через спеціальний фонд держбюджету згідно Закону “Про державний бюджет на 2019 рік” у розмірі $100 млн (згідно Пункту 9 статті 11 та відповідно коду 24060300 в додатку №1 Закону про державний бюджет України на 2019 рік на суму 2,8 млрд грн – відповідно за курсом на момент прийняття Закону).

Також китайська сторона надає гарантії виконання акціонерної угоди в частині збереження робочих місць, рівня заробітних плат, завантаження цільового підприємства замовленнями.

Акції “Мотор-Січі” (75%) вже знаходяться у руках шести приватних іноземних компаній і однієї фізичної особи, ніяк не пов’язаних із Богуслаєвим. Отже, йдеться не про купівлю акцій в України, а про дозвіл на купівлю акцій у приватних власників та концентрації великого пакету.

Підписаними договорами прямо заборонені поставки обладнання і технологій з підприємства “Мотор-Січ”, або опосередковано через підприємство в китайському місті Чунцин в такі країни як Росія, КНДР, або Ірак.

Навіщо це китайській компанії?

На китайському ринку сформувалася величезна потреба у авіаційних двигунах для розвиток власного авіабудування. Але принципово Китай орієнтований на використання двигунів власного виробництва у співпраці з іноземними компаніями.

Співпраця з Україною – лише один з можливих шляхів розвитку китайського авіабудування. Але воно буде розвиватися і без нього.

Максимум за 5 років, з Україною або без, в Китаї будуть власні надсучасні авіаційні технології. У Китаї понад 80 тисяч фахівців працюють виключно над цим кожного дня, на кращому американському, французькому, німецькому, японському обладнанні і матеріалах.

За такої ситуації публічна приватна компанія “Сіньвей” намагається реалізувати свої бізнес-інтереси за допомогою українського підприємства. Інакше їх реалізує інша державна китайська компанія.

Навіщо це Україні?

Причина проста. Щоб зберегти “Мотор Січ” і галузь авіабудування, зокрема виробництво авіаційних двигунів.

Український ринок не здатен забезпечити попит на продукцію підприємства, а державні замовлення практично відсутні.

Так станом на 2017 рік все держзамовлення становило 6% від загальної виручки “Мотор-Січі”. Основним ринком збуту ПрАТ “Мотор Січ” історично була Російська Федерація.

З огляду на обмеження, накладені в результаті російської агресії в Україні, обсяг доходів, впав більш ніж у шість разів з 2014 року.

Підприємство знаходиться у критичному стані. У серпні частина працівників “Мотор-Січі” відправлені у відпустку за власний рахунок. З вересня підприємство вимушено перейти на 4-денний робочий тиждень.

Єдиним адекватним ринком збуту для завантаження підприємства залишився ринок КНР. У разі не реалізації проекту, на заводі в Запоріжжі прийнято рішення про скорочення від 10 до 20% персоналу до кінця 2019 року.

Для виживання “Мотор Січ” має бути завантажена замовленнями на рівні 12,5 млрд грн щорічно, бажано ще по 3-5 млрд грн заробляти на розвиток.

Лише фонд заробітної плати підприємства складає не менше 2 млрд грн на рік. Замість цього, підприємство має борги у сотні мільйонів гривень, які безперервно ростуть.

Чи вкрадуть китайці українські технології?

Чи є це підступним задумом зі знищення “Мотр Січі” і викрадення технологій?

Якщо угоду буде реалізовано, “Мотор-Січ” стане частиною глобальної публічної компанії згідно з нормами міжнародного права, що значно ускладнить довільне поводження з авторським правом.

Крім того, угодою передбачено, що Держава Україна в особі ДК “Укроборонпром” поверне у державну власність 25% акцій і матиме розширене право “вето”, що також сприятиме посиленню контролю над технологіями виробництва двигунів.

Найголовніше – договором про співпрацю передбачено підписання окремого ліцензійного договору, який змушений буде врахувати дві вимоги українського законодавства.

По-перше, основна маса технологій з виробництва авіадвигунів належить ДП “КБ Івченко Прогрес” – на 100 відсотків державному підприємству, а не Приватному акціонерному товариству “Мотор Січ”.

По-друге, будь-яке питання, яке стосується технологій військового або подвійного призначення, вимагає обов’язкової процедури узгодження через Державну комісію з експортного контролю України і СБУ.

Чому США виступають проти угоди?

Співпраця українських авіаційних підприємств з Китаєм триває вже понад півстоліття. Нової форми ця співпраця набула у 2015 році на базі договорів про співпрацю між ПрАТ “Мотор Січ”, китайською приватною компанією “Скайрайзон” і публічною (Шанхайська біржа) компанією “Сіньвей груп”.

Основними результатами співпраці стало пільгове кредитне фінансування ПрАТ “Мотор Січ” в розмірі $100 млн (фінансування надійшло в 2016 році), планування і будівництво складального виробництва в китайському місті Чунцин.

На даний момент там введені в експлуатацію два цехи – крупновузлової збірки та випробувальний цех.

Іншими словами, співпраця двох сторін триває вже з 2015 року. Але радник президента США закликав до скасування угоди лише в серпні 2019 року.

З іншого боку, Україна не може собі дозволити зіпсувати стосунки з США, країною, що демонструє найбільшу підтримку України в умовах російської агресії.

Інше питання – чи завадить спільне виробництво авіадвигунів для китайського ринку політичній силі і стійкості Заходу перед лицем загроз міжнародній безпеці і міжнародному праву?

Що станеться, якщо АМКУ не дозволить концентрацію?

Якщо УМКУ не дозволить завершити угоду, або керівництвом країни буде прийняте політичне рішення заборонити співпрацю з китайськими компаніями – весь пакет договорів втратить силу. Напрацьована за останні чотири роки модель співпраці буде зруйнована.

Як вже зазначалось, значний пакет акцій куплений на вільному ринку іншими китайськими компаніями. Якщо не буде реалізовано вищезгадану модель, процес піде простим юридичним шляхом – основний банк-кредитор, який кредитує теперішню модель, отримає всі права на акції ПрАТ “Мотор-Січ” та вимагатиме визнання Україною цього факту.

Найімовірніше, КНР виграє цю справу у міжнародних судах і все одно матиме у власності контрольний пакет, або зажадає компенсацію від держави.

Крім того, є велика вірогідність того, що КНР закриє свій ринок для продукції ДП “КБ Івченко-прогрес” і ПрАТ “Мотор-Січ”, у зв’язку з невдалим проектом співпраці.

З іншого боку, в 2016 році в Китаї створено власне державне підприємство з виробництва авіадвигунів – компанію Aero Engine Corp. of China (AECC). Це прямий конкурент “Мотор Січі”.

Криза на “Мотор Січі” продовжуватиметься. Компанія залишиться під сірим управлінням Богуслаєва та його оточення.

Частина з 25 тисяч співробітників ПрАТ “Мотор Січ” і багатьох суміжних підприємств втратить роботу. Як і працівники конструкторського бюро “Івченко-прогрес” і держпідприємства “Антонов”, що виготовляє літаки.

Що станеться у разі позитивного рішення АМКУ?

Насамперед, з’являться перспективи для подолання кризи на підприємстві, оскільки буде гарантовано ринок збуту для підприємств “Івченко-прогрес” і “Мотор-Січ”.

Крім того, Держава поверне контроль над часткою у власності підприємства, отримає вплив на управління підприємством і збільшить свої можливості впливати на авіабудування загалом.

Автор: Дмитрий Ткаченко для БизнесЦензор

https://inshe.tv/economics/2019-09-03/466301/